Різдво: 7 січня чи 25 грудня.

Коротко про свято

Похвала від пастухівГерріт ван Гонтгорст, XVII ст.
Різдво́ Христо́ве (грец. Χριστούγενναлат. Christi  
Natalisангл. Christmas) — у християнстві день народження Ісуса Христа у Вифлиємі від Діви Марії. Згадується у Новому Заповіті. Одна з найбільших урочистостей, що відзначається усіма християнськими церквами (католицькимиправославними і протестантами), а також низкою держав та організацій світу. Завершує різдвяний піст — Адвент, час очікування на прихід Ісуса. Святкується 25 грудня церквами, що відзначають нерухомі свята за григоріанським і новоюліанським календарем та 25 грудня (нині припадає на 7 січня)— за юліанським календарем. Кульмінація свята — урочиста літургія, що правиться на Святий Вечір; у східній традицій правиться літургія Василія Великого. Після служби християни збираються родиною на святу вечерю. Атрибути свята — вертепвиставиярмарокпісніколядкиріздвяні вінки та ялинки тощо. В Україні святкується з середньовіччя; обидві дати є святковими вихідними днями. Період різдвяних свят триває до 6 січня за григоріанським календарем, і до 19 січня — за юліанським. 

Історія дати святкування

Історично достовірна дата народження Христа наразі невідома. Святе Письмо не вказує ні дня, ні року, коли саме народився Христос, що дає підставу окремим християнським течіям відмовлятися від святкування Різдва.
Розрахунки, покладені в основу нашої ери, були зроблені в 525 році римським монахом, папським архіваріусом Діонісієм Малим, який спирався на дані Хронографічного збірника 354 року (Chronographus anni CCCLIIII), який у свою чергу спирається на джерела 336 року, що написані за рік до смерті Констянтина Великого
. У цих збірках народження Ісуса віднесено до року консульства Гая Цезаря Віпсаніанa і Емілія Павла, тобто на 1 рік н. е. Запис у Хронографі 354 р. має такий вигляд: 
Hos cons. dominus Iesus Christus natus est VIII Kal. Ian. d. Ven. luna XV  
(«При цих консулах Господь Ісус Христос народився у 8-й день до січневих календ у п'ятницю 15-й місяця»).
З цього джерела також зрозуміло, що ця дата була святковою для літургійного служіння у Римі, проте відколи вона встановлена перед 336 роком — невідомо. Не збереглися також джерела, що вказували б на те, що протягом трьох перших сторіч християни мали окремо встановлене свято Христового Різдва. 
Пізніші дослідники знайшли, що ця дата є помилковою — Христос народився на 5 чи 6 років раніше, між 748 і 749 роком римського літочислення, як на те вказує рік смерті Ірода І Великого († 4 до н. е. — тобто 748 Ab Urbe condita), та астрономічні підрахунки, які врахували також згадку про затемнення місяця, про яку говорять тодішні історики. На час народження Ісуса Христа за життя Ірода І Великого вказує нам і першоджерело — Євангеліє від Матвія — Мт. 2:16.
Також у Євангелії від Луки (Лк. 2:1,2) про цей час написано, що тоді відбувся перший перепис у Юдеї, а владу мав над нею намісник римського імператора Октавіана Августа — Квіріній. Про другий перепис, що відбувся між 6-8 роками, також згадує Йосип Флавій у творі «Єврейські старожитності» (лат. Antiquitates Judaicae) XVIII, 1.
Слід звернути увагу, що Православна церква традиційно звертає увагу на умовність дати Різдва, але разом з тим ця дата є важливою у розробці плану богослужінь протягом року і розрахунку пасхалії. Також слід звернути увагу, що юліанський календар був розроблений ще до народження Ісуса в 46 р. до Р. Х. імператором Юлієм Цезарем за участю олександрійського астронома Созігена.
У той же час на сході Різдво довгий час святкувалося разом із святом Богоявлення 6 січня. Це свято поєднувало у собі і Христове Різдво, і Хрещення Ісуса в ріці Йордані. Грецьке слово «Епіфанія» чи «Теофанія», що означає «З'явлення» чи «Богоявлення», у перших століттях християнства означало не тільки появу Ісуса Христа при його хрещенні, але і його появу на Землі, тобто його народження.На перших порах єдиної дати святкування народження Христа не існувало. Оріген Александрійський навіть висміював практику римлян відзначати дні народження, вказуючи на те, що Різдво Христове не може бути позначене простими святкуваннями. Климент Олександрійський (150—б. 215) писав не без іронії про тих, що покладають точну дату народження Христа на 20 травня (чи 20 квітня) 28 року Августового урядування, себто на третій рік нашого сучасного літочислення. Сам він указував на 17 листопада того ж року як на день народження Ісуса Христа, але, на жаль, не залишив жодних вказівок на те, чим він цю дату обґрунтовував. Пізніше день народження Христа пов'язували з початком весни, який за юліанським календарем припадав на 25 березня, бо на цей день, мовляв, припадало народження світу.
У перші століття деякі Церкви, передусім Західна, з ознакою Богоявлення пов'язували не тільки Христове Різдво і його Хрещення, але й поклоніння трьох мудреців, чудо в Кані Галілейській, чудесне розмноження хліба, а подекуди навіть і воскресіння Лазаря, бо всі ці події — це свідчення Богоявлення — появи Бога на Землі. І якраз святкування великої кількості подій із життя Ісуса Христа разом з ознаками Богоявлення було однією з головних причин, через яку Західна Церква перша відділила Христове Різдво від Богоявлення і почала святкувати його окремо.
Рішення про святкування Різдва Христового 25 грудня було прийнято на Ефеському (Третьому Всесвітньому) церковному соборі в 431 році.
Римо-католицька церква, більшість протестантських церков, а також більша частина православнихКонстантинопольська (крім Афону), ОлександрійськаАнтіохійськаРумунськаБолгарськаКіпрськаЕлладськаАлбанська православні церкви й Православна церква Чеських земель і Словаччини та Православну церкву в Америці святкують Різдво в ніч з 24 на 25 грудня.
ЄрусалимськаРосійськаСербськаГрузинськаПольська православні церкви, Афонські монастирі, Бесарабська митрополія Румунської православної церкви, усі Українські православні церкви, а також багато Східних католицьких церковУкраїнська греко-католицька церкваРосійська греко-католицька церква, російські старообрядці святкують Різдво в ніч на 7 січня (що відповідає 25 грудня за старим Юліанським календарем). Оскільки святкування 25 грудня пов'язується з католицизмом, а 7 січня — з православ'ям, першу дату часто неправильно називають «католицьким Різдвом», а другу — «православним». Вірменська апостольська церква святкує Різдво 6 січня, в один день із Хрещенням Господнім за григоріанським календарем.

Чому виникло дві дати?

Церква встановила світкування Різдва 25 грудня, коли діяв Юліанський календар. Використання нового (Григоріанського) календаря прийняли у 1582 році.Тоді відставання Юліанського календаря становило 10 днів, а зараз (2019 рік) - 13 днів.
Тобто:
25 грудня по Григоріанському календарю - це 12 грудня по Юліанському календарю,
а 7 січня по Григоріанському календарю - це 25 грудня по Юліанському календарю.
Якщо копнути глибше, то православна церква в Україні святкує Різдво 25 грудня, але по Юліанському календарю. В державі діє Григоріанський календар, в якому церковна дата 25 грудня припадає на 7 січня. А ось наприклад у Російській імперії, яка жила за Юліанським календарем, Різдво відмічали 25 грудня. 

Чи доцільно переносити дату святкування Різдва з 7 січня на 25 грудня?

Щоб зрозуміти це, постараємося розглянути різні аргументи.
"Якщо говорити про якісь рішучі реформи, ми наближаємося до святкування Різдва Христового і є календарне питання — чи можемо ми в Україні 25 грудня святкувати Різдво чи ні? Це може внести смуту, це може внести розкол, і тому я стою на таких позиціях, що ми повинні реформуватися розумно, мудро, щоб не внести знову якийсь розкол в церкву"
"Це потрібно втілювати в життя поступово"
При цьому він не уточнив, чи підтримує перенесення святкування Різдва у більш віддаленому майбутньому.
Євстратій ЗОРЯ, єпископ УПЦ КП:
Внутрішньої церковної необхідності переходу на григоріанський календар я не бачу. Дане питання, як правило, порушується ззовні, беручи до уваги теоретичні міркування, мовляв, було би добре святкувати народження Спасителя разом з усім світом. Але як це може бути на практиці, ті, хто піднімає згадану тему, не замислюються.
По-перше, вже існує досвід у ХХ столітті щодо переходу на новий календар. Зокрема, російський патріарх Тихон у 1920-х роках видав відповідний указ. Однак 25 грудня святкувати Різдво Христове в храми ніхто не прийшов. Натомість усі прийшли 7 січня.
Також маємо трагічний приклад Грецької церкви, яка в 1920-х роках перейшла на новий стиль, через що в ній сталося розділення. Між іншим, воно триває досі. Є так звана група старостильних юрисдикцій, які не визнають «новизну» і відійшли. 
Крім того, слід ураховувати, що Українська церква й так розділена. А перехід на григоріанський календар може тільки поглибити це. 
Якщо нині виникне дійсно церковна потреба щодо переходу на новий календар, відповідно, пройде дискусія, і, можливо, соборне рішення буде ухвалено. Та поки що такої необхідності немає.
Глава Української греко-католицької церкви Блаженнійший Святослав (ШЕВЧУК):
В УГКЦ поки відсутні ініціативи щодо святкування Різдва 25 грудня. В Україні наша Церква святкує Різдво та Великдень за старим стилем разом із православними братами. І коли ми будемо щось змінювати, то хочемо це робити разом, щоби не дати можливості для творення нових якихось поділів або акцентування якихось протистоянь. Однак дискусії з цього приводу наразі не ведеться.
Справа в тім, що деякі автокефальні православні церкви, котрі перейшли на новий стиль, отримали парафії, які відмовилися переходити на новий календар. Не те, щоб розкол-розкол, але – десятки старостильних парафій, які продовжують жити за старим календарем, – не надто добре явище для єдності церкви. Такі старостильні парафії існують навіть у монолітних Румунії та Греції. Окрім того, якщо перейти на новий стиль, то треба розуміти, що зміни стосуються не лише дати Різдва. Переглядати доводиться й дні відзначення інших церковних свят – Стрітення, Благовіщення, Преображення, Успіння…
Схожих думок дотримуються і громадські активісти, хоча є і радикальніші думки.

Марина Багрова, член правління міжнародної спілки «Інститут національної політики» (Opinion: https://opinionua.com/2018/12/20/perenesennya-rizdva-pro-zminu-dati-svyatkuvannya-mozhlivi-riziki-ta-postupovist-krokiv/):
«Перенесення святкування Різдва на 25 грудня необхідне для відновлення історичної справедливості. Після 332-річної фактичної анексії Московією Київська митрополія знову повернута під церковну юрисдикцію Константинополя. Константинопольська православна церква, а також ряд інших православних церков святкують Різдво 25 грудня. Тому, відновлена Українська канонічна автокефальна Православна церква має святкувати Різдво 25 грудня. Окрім того, Україна чітко визначилася зі своїм зовнішньополітичним курсом на вступ до Європейського Союзу та в НАТО на повернення в свою історичну європейську сім’ю. Переважна більшість європейських християн, зокрема і православних, святкують Різдво 25 грудня»
«Звичайно, за такий короткий термін, у 10 днів після проведення Об’єднавчого Собору деякі православні християни України можуть болісно сприйняти святкування Різдва 25 грудня. Адже до Об’єднавчого собору переважна більшість православних християн України святкували Різдво 6 січня. Варто зазначити, що формування відновленої української православної церкви ще триває у зв’язку з переходом духовенства й мирян УПЦ МП. Тому в якості альтернативного варіанту, можливо святкування Різдва 25 грудня та 6 січня в 2019 році." 
Подібних думок дотримуються інші громадські діячі: Дмитро Сінченко (голова ГО «Асоціація Політичних Наук»), Михайло Свистович (громадський діяч, активіст громадянського руху «Відсіч»), Сергій Цигіпа (політолог, публіцист і майор запасу ЗСУ),  Ігор Лубківський олова ГО «Асоціація психологів України “Разом заради майбутнього”») та ін.
В той же час є і альтернативні думки. Наприклад, Володимир Шовкошитний (письменник та доктор філософії в галузі політології) вважає що, перенесення дати святкування має відбутися якомога швидше, і діяти варто не з огляду на позиції «фанатів московського главпопа», а зважаючи лише на національний інтерес, котрий полягає у максимальному розриві з Москвою.
«Глибоко переконаний, що і переносити необхідно, і робити це треба якомога швидше. Переконати фанатів московського главпопа і його неканонічних посіпак в Украні в безглуздості дати 6 січня (а це просто новий стиль) не вдасться ніколи. Час зрозуміти, що ми служимо різним країнам, що в нас різні цінності, що вони вірують у єдиного бога – “бабло“, і тому будуть триматися мокшанської церкви, із її дрімучими догматами, як вош кожуха. Наш караван мусить йти далі, а “шавки“ най собі тявкають. Революційні часи характерні революційними перетвореннями або вони самі перетворюються на власну протилежність – контрреволюцію й реакцію.Нам годі гратися в фальшиву толерантність із ворогами України, бо толерантність – це звикання організму (національного, зокрема) до все більших доз наркотику! Тому мусимо діяти винятково з огляду на національний інтерес, а він у нашій єдності з Європою, у нашому максимальному розриві з “московщиною“ й “ординщиною“»
А ось результати опитування населення (Главком: https://glavcom.ua/publications/svyato-rosiyskoji-propagandi-abo-chomu-ce-rizdvo-ne-katolicke--555846.html)



Більшість населення позитивно ставиться до преенесення дати святкування Різдва, або встановлення подвійної дати святкування. В той же час значна частина ставиться до цього негативно.

Отже:

7 січня як дату святкування Різдва знає не одне покоління, тому з переносом дати потрібно бути обережними, можливо не потрібно нічого переносити.
Більшість християн святкують Різдво 25 грудня (Європа і Америка). Питання переносу дати святкування Різдва виникло скоріше всього з політичних мотивів - ідемо в Європу і нехочемо бути схожими на Росію, а також піар представників влади.
Враховучи це, а також думки громадських і церковних діячів та населення, то колись прийдеться це зробити. Але робити це потрібно поступово - не однією постановою, а роз'яснювальною роботою, роботою з населенням, встановленням подвійних дат святкування і т.д. Люди самі повинні прийти до цього, якщо вони цього бажають.

Важлива думка людей, тому пишіть свої думки по цьому питанню у коментаріях. 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Подарунки від "Черкаських лисиць"

Добрі новини для України (13.11.2023)