Про походження назви і заснування міста Черкаси

За свою довгу історію Черкаси жодного разу не змінювали назву, іноді змінювався тільки правопис. Існує декілька десятків варіантів походження топоніма "Черкаси".
Варіанти походження назви "Черкаси" формують здебільшого на основі лінгвістики, також враховують археологію. Яка з версій походження топоніма Черкаси є вірною, сказати складно, адже етимологія назви будується на гіпотетичних припущеннях.
Виключно української версії походження слова "Черкаси" немає. Назва міста безпосередньо пов'язана з етнонімом "черкаси" – так називали козаків росіяни і татари. Історики розглядають декілька можливих варіантів походження назви нашого міста. Найпопулярніші з них походять із тюркської, литовської, загальнослов'янської мов.

"Люди армії"

Багато істориків підтримують тюркську версію появи топоніма "Черкаси". Розкривають це буквально так: чири киши/чири киси, що в перекладі означає "люди армії".

"Воїни"

Менш популярна іранська версія. В іранській мові є слово "tcherikass", співзвучне з назвою нашого міста. Дослівно перекладається як "воїн".

"Черкеси"

З деяких літописів часів імперської Росії відома інформація про переселення черкесів і жителів північного Кавказу на землі сучасних Черкас. Але багато дослідників сумніваються в цій версії, тому що немає точної інформації про ці переселення. Якщо такі й були, то це були поодинокі випадки, які навряд чи могли вплинути на формування назви.

"Снігова кірка"

Раніше територія міста входила до складу Литовського Князівства, тому деякі топографи розглядають литовську версію походження назви. Литовська мова налічує багато слів, які мають два кореня "чер" і "касо". Одне з таких слів "cerksnas" перекладають як "наст або снігова кірка". Схиляються до цієї версії, тому що форпост у Черкасах в ті часи був заснований саме взимку, коли Дніпро замерзав.

Козацька назва

Досить "молода" і цікава версія походження топоніма. Цю версію називають карпатською або гібридною. Назва "Черкаси" не рідкісна, вона досить поширена. За цією версією, козаки переселялися і переносили цю назву з собою. Так, наприклад, столиця Донських козаків – Новочеркаськ. Історики-прихильники цієї версії вважають, що спочатку назва сформувалася в карпатському регіоні. Там є багато гідронімів (назв водойм) зі схожим коренем, наприклад, "crona" і "kas", що означає "чиста річка". Можливо, назву переносили козаки, і прийшла вона до нас із Карпат.

"Прикордонне місто"

Раніше Черкаси були прикордонним містом, звідси походить ще одна версія походження топоніма. Зі старослов'янських мов слова "черкати" або "чертить" пояснюють першу частину назви "чер". Друга частина співзвучна зі словом "січ" – відсікати, проводити якусь межу. Дослівно перекладається як "черчена грань".

Існує аж п’ять версій першої згадки міста Черкаси в літописах.
Дискусія про заснування міста Черкаси тривала з часу утворення Черкаської області, з 1954 року. Але особливої інтенсивності вона набула на початку 1980-их років, з роботи краєзнавця Андрія Васильовича Сердюка, який підготував публікацію для «Черкаської правди», яка називалася «Скільки років Черкасам?».
За ініціативи тодішніх керівників міста було створено комісію, яка мала вивчити питання про час заснування Черкас. Зусиллями комісії було проведено величезну роботу. Надіслано запити в провідні архівні установи СРСР та за кордон. У 1982-1985 роках було сформовано спеціальну археологічну експедицію, яка досліджувала археологічні знахідки на території міста.
В результаті проведеної роботи було «вигравірувано» 5 основних точок зору про час заснування Черкас.
Черкаський архітектор Семен Рець стверджував, що початок міста припадає на IV – VIII ст. н.е. Він обґрунтовував це тим, що фортифікаційна направленість річкових терас м. Черкаси засвідчує, що тут повинно було бути місто. На цей час припадають і певні археологічні знахідки. Але письмових згадок про існування в цей час міста нема, тому ця версія залишилася версією.
Краєзнавець Андрій Сердюк вважав, що місто з’явилося в давньоруські часи й пов’язано із так званими «чорними клобуками» – степовими племенами, які боронили південні рубежі Київської Русі у ХІІ ст. Цей погляд також не знайшов підтвердження у письмових джерелах.
Дуже цікавою версією була версія подружжя Сизоненків, які вважали, що Черкаси засновано в 1032 році, коли споруджувалася Пороська лінія оборони. Але цьому не було знайдено ані письмових, ані археологічних підтверджень.
Серйозну версію запропонував Михайло Пономаренко – він пов’язав виникнення Черкас із можливою появою в цих краях черкесів наприкінці ХІІІ ст.
Нарешті, професор Олександр Тканко і Семен Найден відносили виникнення Черкас до XV ст., що підтверджено писемними джерелами.
В результаті дискусії було вирішено дійти консенсусу: взято за основу повідомлення від 1305 року в Густинському літописі, коли було вперше згадано Черкаси, які «взяв литовський князь Гедимін». Комісія зробила висновок, що на той час місто вже існувало. Крім того, наявні археологічні знахідки на території Черкас, які датуються кінцем ХІІІ ст.
2 лютого 1985 року в Інституті історії відбулася дискусія, в результаті якої було підготовлено офіційну довідку за підписом директорів інститутів історії та археології, яка засвідчує, що неперервний розвиток міста простежується тільки з кінця ХІІІ ст. Саме цей період і було визнано початком м. Черкас.