Ковчег. Антологія української фантастики.

Лариса Іллюк, Макс Пшебиський. Княжою владою.

По одній назві можна здогадатися, що розповідь про життя у княжий період історії України.

Сергій Панасюк. Засейвити реальність.

Можливо наше майбутнє. Люди грають в комп'ютерні ігри - щось на зразок метавсесвіту. У тому метавсесвіті воюють, отримують за це гроші. Але проблема в тому, що наслідки цих ігор переносяться у реальне життя. Наприклад у метавсесвіті розстріляли, в реальному житті лежить без свідомості, його потрібно відкачувати і т.д.

Ксенія Томашева. Повітряні ріки Раути.

Розповідь про дівчину, яка бачила сни у снах -- польоти у сні на вітрах. Все було б просто, якби з героїнею не відбувалися деякі фантастичні та містичні речі.

Віра Балацька. Тиша і пасторальки.

Розповідь про Богом і людьми забуте село. В молодій сім'ї почали творитися містичні речі - оживає мертвий півень, потім ожив померлий дід. Потім вони самі вирішують, що померли.

Перед цим читав книгу Ірини Агапєєвої "Айрін та річка спогадів", де в одному фрагменті книги героїня потрапила на острів, на якому жила сім'я, зациклена на своїх справах. Вони не бачили навколишнього світу. Життя в цьому селі чимось схоже на життя на острові -- щоденна рутина.

Вікторія Штепура. Роги і ратиці.

Розповідь про період козацьких часів. В одне село прибився приблуда, який ховався в сараї. Коли його викрила жінка, в якої він попросився не видавати його, взамін на догляд за тваринами. Так він прожив літо, поки не вернулися козаки. Коли вони його знайшли, то хотіли вбити, бо був схожий на чорта -- на голові роги, на ногах ратиці. Але один дід врятував його, бо то був фавн (покровитель худоби в римській міфології). Він став серед них своїм. В ті часи на Україну нападали татари, а з півночі московські війська. І під час одного такого нападу московитів фавн зрадив селян. За це цар "пожалував" йому село.

У випадку з фавном справедлива приказка "Із грязі в князі"

Олег Сілін. За непрямими ознаками.

Розповідь про астронавтів-першопрохідців, які потрапили на невідому планету, яка була дуже схожою на Землю -- зелений степ, синє небо, білі хмари. Навіть "об'єкт" знайшли схожий на Стоунхедж. Після розповіді про дослідження "об'єкту"  автор переносить читача на 50 років вперед, де один із астронавтів їде зі своїм внуком на екскурсію на "об'єкт". 

Володимир Яценко. Щасливчик Харон.

Харон -- у давньогрецькій міфології перевізник померлих у царство мертвих.

Сирена -- у давньогрецькій міфології — морські істоти, що уособлювали чарівну, але оманливу морську гладінь, під якою криються гострі скелі й мілини. Зображувались у вигляді напівжінок-напівптахів (у деяких джерелах вони напівриби-напівжінки), жили на казкових островах. Вони успадкували від батька Форкіса дику стихійність, а від матері-музи — божественний голос. У переносному вживанні сирена — зваблива красуня, яка чарує своїм голосом.

Але в цій розповіді читач переноситься у льодовиковий період з технологіями майбутнього.

Ольга Архипенко. Малий великий страшко.

Оповідь про хлопчика, який боявся всього навколо себе. Тато хотів, щоб він був сильний, нічого не боявся. Але одного разу хлопчик отримав травму і струс мозку. І тато зразу думав, що це із-за того що із сином сильно панькатися. Але татові почалися снитися сни-страшилки, після чого він визнав, що він теж усього боявся у дитинстві. Але він щоб позбутися страху, почав старатися всіх залякувати. Син також його боявся. І татові прийшло розуміння, що не потрібно других залякувати.

Влад Ковтуненко. Вона приходить не тільки у снах

Що переживає людина, коли втрачає когось із близьких? Що з нею відбувається? В оповіданні описанні переживання чоловіка в якого померла дружина. Його сни і видіння.

Віталій Геник. Візит у стилі ретро.

Оповідання з натяком на Януковича.

Ігор Сілівра. Дует.

Оповідання для тих, хто цікавиться історією. Читаючи його поринаєте в період Речі Посполитої.

Катерина Пекур. Воїн ночі.

Оповідь про хлопця, який прогнав з дому Чужого, який можливо існував у його уяві, але завдавав дома чимало клопоту.

Інна Слєпцова. Сто днів до кінця світу.

Війна світів, Фенрира, один із з світів Федерації опинилася перед загрозою знищення чужими, які перед цим знищили Кору (також частина Федерації). До евакуації залишилося 10 днів. Але довелося евакуюватися раніше. Втекти допоміг незнайомець, який допоміг завести старий корабель.

Юлес Скела. Фарадей, Вернадський, Шредінгер і жодного пінгвіна.

На станції працює українська полярна експедиція. Полярники почали помічати дивні речі: наприклад, кіт сидить на столі, наступну мить він пропадає, а далі він з'являється на вході. Вони, щоб їм прислали спеціаліста по квантовій фізиці, але їм прислали біофізика Вадима, який був кумом одного з полярників. Він провів власне спостереження з їхніми аномаліями і дійшов висновку, що спостерігач сам обирає майбутню реальність, в якій за хоче опинитися. А місцева аномалія підсилює цей ефект.

Тетяна Левченко. Мрія про єдинорога.

Розповідь про циркачів, що мандрували у часі. Але переміститися вони могли лише у минуле і повернутися назад. 

Вадим Соколенко, Ольга Ярмуш. Пісня Тінкана.

Це оповідання трохи погано зрозумів, бо був сонний. Але те, що зрозумів, то хлопець і дівчина повинні були стати обраними і розстатися. Але вони вирішили піти шляхом збереження дружби.

Це другий збірник фантастики, який читаю за останній рік. Перед цим читав Корчма "Чумацький шлях". Обидві книги читав за допомогою Play Книги на телефоні.

Пишіть в коментарях свої враження від книги. Пропоную також обговорювати книгу в коментарях.