Подарунки від "Черкаських лисиць"
"Солодкі горішки для міцних "горішків": під таким девізом черкащанки уже рік готують солодощі для військових на різних напрямках фронту. Себе волонтерки назвали “Черкаськими лисицями” та, попри те, що кожна має основну роботу, “лисиці” щотижня відправляють сотні кілограмів гостинців для захисників України.
Одна із засновниць “Черкаських лисиць” Тетяна розповідає, що така назва з’явилася не випадково.
- До повномасштабної війни у мене була школа танців і акробатики. 1 березня 2022 року мав бути ребрендинг - школу мали перейменувати на “Red Fox”. У нас уже все було готово: і логотип, і форма. Але тут почалася повномасштабна війна і те все просто “накрилося мідним тазом”, - пригадує Тетяна. - У мене була школа для дітей і дорослих, всього близько 120 осіб. Із дорослими ми підтримували контакт, у нас була своя група. Коли ми вже зрозуміли, що ніхто з нас нікуди не поїде, вирішили об’єднатися та разом допомагати, чим можемо. Першу посилку з горішками зі згущенкою я відправила своїй подрузі, яка тоді була в Києві разом з “азовцями”. Розповіла про це учням, вони вирішили долучитися і відправляти солодощі військовим. Так ми почали готувати. У перший тиждень зробили дві відправки. Ми тоді також почали вкладати фотографії нашої “компашки”, писали мотиваційні записки для військових. Тоді й зрозуміли, що нам потрібна назва. Я подумала, що якщо у мене не вийшло реалізувати школу “Red Fox”, то цю назву можна якось переформатувати. Ми тоді відправляли смаколики на Київ і хотілося, щоб хлопці знали, що ми з Черкас. Так і з’явилася назва “Черкаські лисиці”, яку зараз в принципі знають на всіх напрямках на фронті.
Зараз команда “Черкаських лисиць” налічує 22 волонтерки. Офісу дівчата не мають, тому готувати збираються вдома.
- Спочатку нас було 16, зараз - 22. До нас приєдналися родичі однієї з наших “лисиць” - переселенці з Чорнобаївки. Класно, що серед них є Оленка - вона кондитерка-любителька і під час нашої крайньої акції саме вона випікала паски. Команда у нас складається суто зі знайомих. Усі дівчата перевірені, навіть коли просилися інші, ми їх не брали, бо чули багато історій, що могли, навіть, отруїти хлопців. Тому перестраховувалися. Зараз у нас два основні напрямки приготувань - горішки та трубочки зі згущенкою. Тому команда в нас розділилась на дві частини. Дівчата збираються щосуботи і з 9 ранку до 6-7 вечора готують. Більшість волонтерок працюють на двох роботах, в основному - медиками. У когось є по двоє, а в декого і троє дітей. Тобто об’єм обов’язків колосальний. Ніхто не сидить без роботи. Але всі встигають працювати і прийти приготувати, - каже Тетяна.
Готувати вирішили саме горішки зі згущеним молоком тому, що такі солодощі можна заморожувати.
- Ми хотіли готувати те, що точно доїде і не пропаде. Ми могли наготувати велику партію і ці горішки потім заморозити, щоб вони дочекалися до відправки. Тому ми й вибрали такі солодощі, бо в принципі готували різне, хоч професійних кондитерів у нас немає, - говорить волонтерка.
"Витрачаємо по 40-45 тисяч гривень на продукти щомісяця"
Продукти "лисиці" закуповують за власні кошти.
- Хтось може більше витрати на продукти, хтось менше. Ми рахували, то в середньому виходить близько 40-45 тисяч гривень на місяць. Найдорожче обходяться яйця, згущене молоко та масло. Я відсотків 25 із зароблених коштів точно витрачаю на продукти, - розповідає Тетяна. - Десь місяць тому ми задумались про те, що, можливо, хтось захоче проспонсорувати, можливо, люди з-за кордону. Через знайомих ми знайшли іноземців, які готові були допомогти, але вони відкрили наші сторінки в соцмережах і сказали, що не будуть нас спонсорувати, бо “всі дівчата із зачісками, манікюром та косметикою”, тому, мовляв, їм кошти не потрібні. А я кажу: “А як ми мали виглядати: брудними, немитими, з брудними нігтями, в порваному одязі?”. У всіх дівчат є по дві, а то й три роботи, і тим паче, фотосесію нам знайомий фотограф і студія зробили безкоштовно. Тому ми не знали, чи радіти, чи все ж засмучуватися, бо допомога була б не зайвою.
На тиждень волонтерки відправляють солодощі по 2-3, а іноді й 5 разів.
- Ми співпрацюємо з ГО "Стоматологи Черкащини". Вони "ганяють" автомобілі військовим, а ми своєю чергою передаємо горішки. За одну відправку ми віддаємо на один напрямок мінімум дві коробки. Одна коробка важить 8 кілограмів і за раз можна відправити 12 таких, це виходить близько 100 кілограмів, - каже волонтерка.
"Наша головна місія - не нагодувати бійців, а в тому, щоб їх підтримати"
Тетяна пригадує, як разом із подругою проводжала бійців черкаської ТрО в Попасну.
- Ми постійно спілкувалися з хлопцями, привозили їм смаколики, писали мотиваційні листівки. Але коли їх відправляли в Попасну, ми не знали, куди саме вони їдуть. Я запропонувала приготувати вареники для хлопців. Ми з подругою Аліною приїхали у вишитих українських сорочках. А бійців тоді зібрали так швидко, що вони навіть не встигли поснідати. Тому з цими варениками ми опинилися там вчасно.
- У нас в команді є шкільна психологиня, яка вишиває і замолює обереги. Ми спочатку не вірили в це, але тепер стараємося давати їх скрізь, і в машини кладемо, які приганяють стоматологи. Один військовий розповідав, що коли в нього цей оберіг випав, він пішов його шукати. Тобто бійцям на фронті дуже важлива наша підтримка і віра. Зараз наша головна місія - не нагодувати хлопців, а саме в тому, щоб підтримати, - каже Тетяна. - А горішки - це смак дитинства. Ми готуємо все самостійно і обов’язково так, як для рідних. У багатьох хлопців немає ні дружин, ні родин, тому їм цього не вистачає, а наша місія - мотивувати.
"Я не розумію тих, хто не донатить"
Одна із крайніх акцій, яку організували “Черкаські лисиці” - "Великодня Пташка" в підтримку збору на дрон вартістю 500 000 грн від журналіста, а нині військового Сергія Халупінського. За дві доби “лисицям” вдалося зібрати 106 тисяч гривень. А “Паску Перемоги” придбали представники української діаспори в Німеччині за 300 євро.
- Я завжди кажу, що не лише військовим потрібні ці дрони, вони потрібні всім нам, щоб не давати просуватися росіянам. З продажу пасок у нас вийшло зібрати 106 тисяч гривень за два дні, але це все одно мало. Думали, буде більше. Оленка з Чорнобаївки та стоматологиня Ірина - головні майстрині випічки для наших зборів. Іра три доби була без сну, паски випікала сама, без помічників. Саме завдяки їй вдалося зібрати більшу частину суми для Халупінського. До речі, Іра спеціально зробила класичну "польську паску", як прояв поваги і вдячності до Польщі за підтримку України. А “Паску Перемоги” нам зробила дуже крута кондитерка Оксана, повністю безкоштовно. Шкода, що ніхто з представників нашої влади не захотів її придбати, в мене були великі ставки на те, що все ж таки задонатить хтось із наших. Зараз нам треба дозбирати ще хоча б 84 тисячі, щоб придбати дрон, - говорить волонтерка.
Тетяна каже, що військові - безмежно вдячні, коли розуміють, що їх цінують.
- Вони зможуть зробити нереальне і вистояти, якщо вони розумітимуть, що в них є міцний тил, який у них вірить і підтримує. Ми робимо свою справу. У кожної лисиці є рідні чи друзі, які воюють. Я зараз на практиці в лікарні і постійно бачу поранених хлопців, іноді набагато молодших за мене. Тому я живу в своєму оточенні й не розумію тих, хто не донатить, адже хлопці на фронті дають можливість нам працювати тут. Так, якщо в тебе мінімальна заробітна плата і немає підтримки - окей. Але якщо в тебе нормальна зарплата, ти можеш спокійно працювати і спати вдома, то що заважає донатити, не обов’язково потрібно відправляти великі суми, один день не випити кави - і вже донат. Дуже круто, що самі військові підтримують військових. Коли ми збирали на “мавік”, перша сума яка залетіла мені на карту - 5 тисяч гривень він бійця з Бахмута. Він написав, що знає, як це бути без дрона, - говорить Тетяна.
Підтримати "Черкаських лисиць" можна тут:
Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/9JrfwE5Kkw
Номер картки банки: 5375 4112 0525 4209
Інформація: Солодкі горішки для міцних “горішків”: як “Черкаські лисиці” підтримують наших військових
Коментарі
Дописати коментар