Маловідомі азіатські королівства, які зупинили монгольські завоювання

 Як монгольське завоювання світу було зупинено в Азії.

Самурай зображений із мертвим монгольським воїном.
Двічі монголам не вдалося взяти Японію.

«Імперії схожі на схеми Понці: фінансові шахрайства, коли попередні інвестори отримують прибуток з депозитів нових інвесторів. Витрати на утримання імперської території можуть бути покриті лише здобиччю та даниною, видобутої постійними новими завоюваннями» - Пауль Крівачек.

Цитата Пола Крівачека взята з його книги Вавилон: Месопотамія і народження цивілізації. Йшлося про Ассірійську імперію. Але це справедливо для кожної імперії в історії людства.

Монгольська імперія не була винятком. Від незрозумілого походження до об’єднаного народу під проводом Чингісхана монголи побудували найбільшу у світі суміжну імперію.

Але протягом трьох десятиліть після смерті Чингісхана імперія була розірвана міжусобицями. Поразки, яких зазнали монголи від єгипетського султанату мамлюків, поклали початок їхньому краху. Хоча вони були добре оснащені для завоювання Японії, вони двічі зазнали невдачі, в основному через жахливу погоду.

Багато з вас знайомі з історією перемоги мамлюків при Айн Джалуті в 1260 році. Небесний вітер або камікадзе, який потопив монгольський флот в Японії, надихнув на твори літератури, фільми та відеоігри.

Але в Азії були три менш відомі королівства, які не давали монголам захопити світ. Неможливість підпорядкувати їх зіграла роль у тому, щоб зупинити монгольське завоювання світу. Це призвело до остаточного занепаду імперії.

Давайте дізнаємося про роль королівств у В’єтнамі, Індонезії та Індії у зупинці монгольської військової машини.

Дай В'єт і Чампа, В'єтнам

Карта Південно-Східної Азії (1317 р.), на якій зображено Дай В'єт і Чампа.
З півночі вторглися монголи

В’єтнамські королівства Дай В’єт і Чампа були запеклими суперниками. Але під час монгольських завоювань вони об'єдналися, щоб захистити країну.

Щоб оточити династію Сун, монголи почали своє перше вторгнення в Дай В’єт у 1258 році. Південнокитайська династія Сун була найбагатшою та найбільш промислово розвиненою імперією у світі, і монголи стежили за її багатствами.

Уріянгкадай, син знаменитого монгольського полководця Субутая, очолив вторгнення в Дай В'єт. В’єтнамські війська були розбиті монголами. Монголи розграбували столицю Тханг Лонг (сучасний Ханой).

Але в’єтнамці вдалися до стратегії випаленої землі, і невідкладні справи в Китаї змусили Уріянгкадаю та всій монгольській армії повернутися назад. Після зіткнення в 1258 році на 25 років установився мир. І Дай В’єт, і Чампа вирішили, що краще віддати данину монгольському хану. Ситуація змінилася, коли Хубілай став великим ханом монголів.

Після завоювання династією Сун в 1279 році Хубілай почав вимагати, щоб королі Чампи і Дай В'єта прийшли і здалися йому особисто. Жоден король не хотів цього робити.

У 1282 році монгольський полководець Согету вторгся в Чампу. Князь Чампа Харіджит заарештував монгольських посланців, надавши монголам ідеальний привід для нападу.

На початку Согету вдавалося добре. Він захопив Віджаю, столицю Чампи, змусивши короля Індравармана і принца Харіджіта втекти. Але вони спалили село, залишивши монголів без їжі. Почалася дворічна партизанська битва, в якій монголи зазнали великих втрат.

Потім, на початку 1285 року, син Хубілая, Тогон, напав на Чампу з Омаром як командувачем флоту. Вони планували приєднатися до Согету. Дай В’єт був не в настрої допомагати їм. Але в’єтнамці не змогли відбити морський штурм Омара, і Танг Лонг знову впав перед монголами.

У травні 1285 року, під час спекотного в’єтнамського літа, солдати Дай В’єта перейшли в контрнаступ. Принц Куок Туан очолив напад на монгольський табір, де стояв Согету, убивши його. Принц Тогон втік.

Хубілай був розлючений поведінкою і неефективним керівництвом Тогона. Він вигнав сина з королівського двору.

Омар знову напав на Дай В'єт у 1288 році. У битві біля річки Бач-Дон в'єтнамці встановили металеві шипи, які потопили 400 монгольських кораблів. Монголи були розбиті і повернулися до Китаю.

Але і Дай В’єт, і Чампа не хотіли, щоб війна затягнулася, і вирішили віддати данину хану. Під час правління Темур-хана (наступника Хубілая) в’єтнамські королівства та монголи подружилися. Більше конфліктів не відбувалося.

Невдале монгольське вторгнення до В’єтнаму мало послужити уроком для великих держав двадцятого століття.

Королівство Маджапахіт, Індонезія

Флот Хубілай-хана, який пливе через індонезійський архіпелаг (автор сер Генрі Юла)

Це вторгнення монголів на Яву мало задатки для створення голлівудського фільму з інтригуючим сюжетом зради та спритним політичним маневруванням.

У 1289 році король Кертанагара з королівства Сінгхасара на Яві контролював важливі торгові шляхи в Південно-Східній Азії. Монархи Яви заробили статки, торгуючи з китайцями та індійцями.

Хубілай-хан хотів, щоб монарх Сінгхасари підкорився його владі і платив данину. Він відправив посланців на Яву для укладання угоди. Кертанагара відмовився це робити. Він відрізав посланцям вуха, затаврував їх розпеченим залізом і зробив татуювання на головах.

Це розлютило Хубілая. Але він був обережним після катастроф у Японії та В’єтнамі. Він підготував 1000 кораблів, 20 000 чоловік і річний запас їжі. Їхні накази полягали в тому, щоб знищити королівство, взяти заручників і встановити маріонеткового правителя, вірного хану.

Але коли монгольські сили досягли Яви, вони отримали шокуючу новину. Кедірі, васальне королівство Сінгхасари, повалило Кертанагару.

Що тепер монголам?

Тим часом Раден Віджая, зять Кертанагари, заснував крихітне королівство на Яві, відоме як Маджапахіт, і продовжував чинити опір солдатам Кедірі. Але він був недостатньо сильний, щоб перемогти Кедірі. Він звернувся до монгольської армії і попросив їх допомогти йому в боротьбі з царством Кедірі.

Кедірі не могли впоратися з монгольським флотом. Для них це було занадто потужно. Армія Хубілая штурмувала Даху, столицю Кедірі, і взяла в заручники королівську родину.

Раден Віджая повинен був приєднатися до атаки, але залишався на відстані, дозволяючи монголам зазнати найбільшої шкоди. Він запропонував монголам величезну винагороду як частину своєї угоди.

Гао Сін, китайський командувач монгольськими військами, скептично ставився до мотивів Віджаї. Коли монгольські війська прибули в Маджапахіт, щоб забрати нагороду, люди Віджаї влаштували їм засідку, убивши багатьох.

Монгольська армія святкувала свою перемогу під Даха, коли солдати Віджаї напали, заставши їх зненацька. Яванські солдати погнали їх до своїх кораблів.

Раден Віджая був надто розумний для монголів. Він використав їх, щоб повалити свого супротивника, а потім зрадив їх. Після шести місяців партизанської війни монголи відмовилися від своєї мрії завоювати Яву.

Раден Віджая заснував нове королівство Маджапахіт, яке контролювало прибутковий торговий шлях Південно-Східної Азії. Також, монголи залишили по собі багато порохової зброї. Цей арсенал дозволив Радену Віджайі побудувати морську імперію на індонезійському архіпелазі.

Династія Хілджі в Делі, Індія

Монгольська імперія після її поділу після смерті Монгке-хана в 1259 році

Побоюючись люті Чингіза, тодішній султан Делі Ілтутміш відмовився допомогти Джалалу. Незважаючи на перемогу над Джалалом на берегах річки Інд, великий хан так і не почав повномасштабного вторгнення в Індію. Після завоювання Персії, Китаю та всієї Центральної Азії він не хотів вирушати на незнайому територію. Його метою було панувати над своїми новими територіями.

У 1260 році Монгольська імперія була розділена на Золоту Орду (Росія), Ілкаханат (Персія), Чагатайське ханство (Центральна Азія) і династію Юань (Китай).

У 1280 році Дува захопив Чагатайське ханство. Він очолив серію набігів на Індію, щоб справити враження на Кайду, двоюрідного брата Хубілай-хана. Між Кайду і Хубілаєм спалахнула громадянська війна за право називатися Великим ханом монголів.

Армії Дуви спустошили Пенджаб і розграбували міста Лахор і Мултан. Боротьба скалічила династію мамлюків у Делі, і вона не могла захистити кордони Індії. Але вони зробили достатньо, щоб запобігти окупації Делі. Хільджі відтіснили монголів після того, як захопили трон Делі у мамлюків.

Вторгнення монголів в Індію почалося в 1221 році з погоні Чингісхана за останнім хорезмським князем Джалал-ад-діном.

Делійський султан Аллаудін Хілджі

Найрішучіша битва між монголами та династією Хілджі відбулася при Кіллі в 1297 році. Кіллі знаходиться на околиці Делі на березі річки Ямуна. На цей раз напад монголів очолив Кутлуг Хваджа, наслідний принц Чагатайського ханства і син Дуви. Монголи були настільки потайними, що Делійський султан Алауддін Хілджі в останній момент усвідомив їхню присутність. На підготовку мав ледве тиждень. Підкорення Делі здавалося неминучим.

Його радники порадили йому вести переговори, а не битися з монголами. Алауддін проігнорував їхні благання і пішов на повну демонстрацію своєї військової могутності.

Монголи нещодавно знищили армію Хільджі, очолювану Зафар-ханом. Зафар-хан мав помститися. Він не прихильно сприйняв несподівану невдачу в передбойовій сутичці. Коли обидві армії зустрілися в Кілі, Зафар-хан розбив шеренги і атакував монгольський фланг. Монголи вдавали, що тікають. Імітація відступу була одним із їхніх найдавніших трюків. Зафар Хан потрапив на це.

Монголи оточили армію Хільджі, витягнувши їх. Зрозумівши, що його загнали в кут, Зафар Хан боровся до кінця. Його смерть знизила моральний дух армії Хільджі.

Але Алауддін відмовився відступати. Кутлуг не хотів атакувати, незважаючи на те, що перебував у вигідній позиції.

Потім сталося диво. Монголи відступили. Вони відірвали впевнену перемогу.

Середньовічні ісламські оповідання згадують, що хоробрість Зафар-хана поширила «страх» серед монголів. Сучасні історики відкидають цю історію. Справжньою причиною відступу монголів стали поранення Кутлуга Хваджи. Повернувшись до Чагатайського ханства, він помер.

Монголи знову намагалися завоювати Делі в 1305 і 1306 роках, але зазнали невдачі.

Коли монгольські володіння простягнули свої кордони в Європі та Азії, монгольські завоювання різко зупинилися. Перемоги японців і мамлюків над монголами широко відомі, тому про них тут не йдеться.

Уявіть собі могутність і багатство монголів, якби вони контролювали Індію та Південно-Східну Азію. Світове панування було б питанням часу. Хоча монголам не вдалося завоювати Південну та Південно-Східну Азію, вони створили найбільшу сухопутну імперію в історії людства. Далекоглядне керівництво Чингісхана зробило це можливим.