Рішення Єврокомісії про початок переговорів про вступ України до ЄС

8 листопада у Брюсселі ухвалили довгоочікуване, але поки що проміжне рішення Єврокомісії щодо початку переговорів про вступ до ЄС.

Чому йдеться про проміжне рішення?  Тут є два взаємно доповнюючих пояснення.

По-перше, рішення Єврокомісії ще має бути підтверджене на рівні держав-членів. Це має статися у грудні, і суто потенційно будь-яка держава може його заблокувати. Так, Угорщина теж юридично має таке право.

Однак є і добра новина. Наразі процес рухається у правильному напрямку і схоже, що у грудні рішення буде позитивним, без вето.

По-друге, навіть зелене світло у грудні не позбавить Україну обов’язку виконати кілька передумов для змістовного початку переговорів.

Дуже важливий позитив для України полягає у тому, що попри наявність передумов технічний процес підготовки до вступу розпочнеться негайно після грудневого рішення, не чекаючи на те, коли Україна отримає наступне зелене світло від ЄС. Це – спецпроцедура, що прискорює нашу дорогу до вступу.

Поза тим, змістовна частина переговорів про вступ все ж не розпочнеться, поки Київ не виконає ці умови. Тому наразі це історичне та загалом дуже позитивне рішення Єврокомісії дає Україні не зелене, а жовте світло подальшому руху до членства.

А погана новина полягає у тому, що в перелік цих умов, які пропонує Єврокомісія, додали не тільки очікувані (але неприємні) норми, що їх просуває Угорщина. Небезпечною є також нова політична забаганка ЄС, якої точно не повинні бути серед його вимог на адресу України. Остаточно цей перелік має затвердити саміт ЄС.

Що вирішили у Брюсселі?

Єврокомісія (тобто виконавчий орган ЄС) рекомендувала державам-членам відкрити переговори про вступ України до Євросоюзу. І це – перемога. До речі, важливий для ЄС елемент – це тотальна підтримка майбутнього членства громадянами України. Звіт окремо наголошує на цьому і наводить дані "різноманітних соцопитувань, за якими близько 90% українців підтримують членство". Суспільна підтримка для ЄС справді багато значить, бо вона є певною гарантією того, що політики будуть змушені втілювати реформи, необхідні для вступу. Понад те, звіт багаторазово підкреслює, що українська держава вже зараз підтверджує свою відданість майбутньому членству і доводить, що реформи можливо проводити навіть під час війни.

З цього ЄК робить висновок:

"З огляду на результати, досягнуті з червня 2022 року за політичними критеріями членства в ЄС, в рамках виконання семи рекомендацій і поза ними, комісія вважає, що Україна достатньою мірою виконує критерії щодо стабільності інститутів, які гарантують демократію, верховенство права, права людини та захист меншин, за умови, що вона продовжить свої зусилля з реформування та виконає інші вимоги в рамках семи кроків. На цій основі Єврокомісія рекомендує Раді розпочати з Україною переговори про вступ."

Саме тому українські посадовці, причетні до європейської інтеграції, у середу не стримували емоції.

Так, це рішення ще потребує затвердження на саміті Євросоюзу, а також на рівні європейських міністрів. Але держави-члени у переважній більшості вже публічно оголосили або про те, що безумовно підтримують рух України до вступу в ЄС, або про те, що готові проголосувати "за" у разі, якщо Єврокомісія дасть позитивну рекомендацію.

Короткий шлях для України?

Рішення Єврокомісії, не є остаточним: його має затвердити (в нинішній або в оновленій редакції) саміт ЄС, що відбудеться 14 грудня. У цьому рішенні точно будуть визначені критерії, виконання яких моніторитиме Єврокомісія, і їхня оцінка має відбутися на наступному саміті у березні 2024 року (точна дата ще не визначена). У разі схвальної оцінки на березневому саміті ЄС спробує якнайшвидше, ймовірно, вже у квітні 2024 року, зібрати наступний захід за назвою "міжурядова конференція", де держави-члени мають затвердити технічний документ за назвою "переговорна рамка", а далі сторони перейдуть до змістовного процесу переговорів. Утім, останні дати – не точні, бо кожне з рішень потребує консенсусу.

Також важливо, що Єврокомісія вже узгодила і не буде переглядати підхід про те, що без виконання вимог рішення про "переговорну рамку" не розглядатимуть.

А тепер – важлива позитивна новина.

Досі в ЄС діяла повільна покрокова процедура. Затвердження "рамки" було першим кроком, а її відсутність означала повну блокаду переговорів. З цим стикнулися, зокрема, Албанія та Північна Македонія, які отримали політичне рішення про початок переговорів ще у березні-2020, але через проблеми з політичними вимогами чекали на затвердження "рамки" понад два роки, до червня-2022. Та й відтоді вони не мають значного прогресу – ще рік тривав так званий скринінг, тобто перевірка сумісності з правом ЄС, і лише у грудні 2023 року ці дві західнобалканські держави мають відкрити перші переговорні глави.
Україна налаштована на швидше виконання умов ЄС. До того ж більшість столиць підтримують думку про те, що штучне гальмування розширення треба лишити у минулому.

Єврокомісія врахувала нову реальність. Для України придумали процедуру вступу, якої досі не існувало. Для того щоб історія з "переговорною рамкою", яка залежить від виконання вимог, не заблокувала наш рух так жорстко, як це сталося на Балканах, Комісія вирішила перейти від покрокового до паралельного підходу у вступних переговорах. Проміжні, технічні етапи розпочнуться прямо у грудні – щойно з’явиться політичне рішення саміту ЄС.

"Комісія готова розпочати підготовчу роботу, зокрема аналітичну перевірку на відповідність українського законодавства acquis (скринінг) і підготовку рамки переговорів", – йдеться в офіційно затвердженому документі.

"Розпочати (процес переговорів) ми можемо негайно, щойно Європейська рада дасть зелене світло у грудні", – підтвердила Урсула фон дер Ляєн на пресконференції 8 листопада.

Але на саміті у грудні нам треба отримати консенсус, тобто згоду усіх членів ЄС. Без цього процес не піде вперед. Тож в українців, які звикли чути ворожі заяви з боку угорської влади, включно з погрозами блокувати переговори, виникає питання: чи зірве режим Орбана усі ці плани? На щастя, у цьому питанні є підстави для обережного позитивного прогнозу. Брюссель хоч і не дає Києву 100% гарантії, але стверджує на закритих переговорах, що, швидше за все, з Орбаном домовляться. Та й угорський лідер неодноразово доводив, що за фінансові вливання з європейського бюджету ЄС готовий поступитися своїми "принципами"; напевно, зараз є розрахунок на схожий сценарій. Однак свій шмат роботи доведеться здійснити й Україні.

Нові вимоги Брюсселя

У рішенні Єврокомісії перераховані чотири вимоги, за яких Україна у березні 2024 року має отримати вже згадане зелене світло.
Для цього Верховна Рада має:

• ухвалити урядовий законопроєкт про збільшення штатної чисельності НАБУ;
• виключити із закону про запобігання корупції положення, які обмежують повноваження НАЗК щодо перевірки "вже перевірених" активів та майна, придбаного декларантами до вступу на державну службу (це коротке формулювання критерію, в рішенні ЄК він розписаний детальніше);
• ухвалити закон(и), щоби втілити рекомендації Венеційської комісії щодо законів про національні меншини, про державну мову, медіа та освіту;
• ухвалити закон, який врегулює лобіювання "за європейськими стандартами".