Історія 8 березня: міфи та реальність
А ви чули, що 8 березня — це не свято краси та весни, а день давньоримських жриць кохання, що нібито в цей день римські дами легкої поведінки влаштовували гучні гуляння та отримували подарунки від своїх шанувальників? Правда це чи черговий міф?
Матроналії — це свято, яке відзначали 1 березня, а не 8-го. Воно було присвячене богині Юноні, покровительці шлюбу, материнства та сімейного життя. У цей день чоловіки дарували подарунки своїм дружинам, а рабиням давали вихідний. Рабині також могли святкувати разом із вільними жінками. Жінки молилися за добробут своїх родин і за здоров'я своїх дітей. Це свято символізувало новий цикл життя, що пов'язано з приходом весни. А жриць кохання там не було. Це свято законних дружин, а не представниць найдавнішої професії.
Хоча матроналії нагадують Міжнародний жіночий день, вони мають зовсім інше походження та дату святкування. А чи був день жриць кохання? Можливо, у римських куртизанок і справді був свій день, адже в Римі проституція була офіційною професією, і жінки реєструвалися, сплачували податки і навіть мали певні права. Але офіційного дня жриць кохання у календарі не існувало. Єдине, що могло нагадувати щось подібне — це вакханалії — свята на честь бога вина та безумних насолод, Вакха. Але вони проводилися не 8 березня і взагалі були заборонені у 186 році до нашої ери через аморальність.
Також у стародавньому Римі в березні відзначали день богині Венери, покровительки жіночої краси, любові та розпусти. Святкування супроводжувалися певними непристойностями та розкішними бенкетами. І деякі історики вважають, що 8 березня могло успадкувати деякі традиції з цих язичницьких ритуалів.
Тож, якщо хтось каже, що 8 березня — це день римських куртизанок, сміливо показуйте йому ці факти.
А тепер давайте розберемося, як же з'явилося справжнє 8 березня. До Давнього Риму воно не має жодного відношення, зате пов'язане з набагато більш драматичними подіями 20 століття. Перенесемося в минуле — у 17–18 століття, коли жінки не мали жодних прав. Освіта, робота, політична діяльність — усе це було доступно лише чоловікам. Жінки важалися лише домогосподарками, а в деяких країнах їх взагалі прирівнювали до власності чоловіка. Але світ почав змінюватися. У 19 столітті жінки почали висловлювати своє незадоволення.
У 1857 році (8-го березня) в Нью-Йорку відбулася одна з перших масштабних акцій протесту жінок (марш текстильниць), які вимагали поліпшення умов праці та рівної оплати. І хоча поліція жорстоко розігнала демонстрантів, боротьба не зупинилася. У 1908 році вулицями Нью-Йорка марширують тисячі жінок, які вимагають рівних прав, скорочення робочого дня та гідної зарплати. Вони працювали на фабриках по 16 годин на добу, отримуючи копійки і не маючи навіть виборчого права. І тут теж поліція застосувала силу для розгону протесту, але жінки не здалися.
1910 рік, Копенгаген: соціалістка Клара Цеткін пропонує зробити 8 березня офіційним Міжнародним Днем боротьби за права жінок. Ідею підтримали активісти в Європі та Америці.
Але після 1917 року свято набуло зовсім іншого змісту. Уявіть: Росія, 1917 рік. Жінки виходять на демонстрацію проти війни та злиднів. Вони виступають за хліб і рівноправ'я. Ця подія стає поштовхом до Лютневої революції. Ленін швидко використовує 8 березня у своїй пропаганді, і в Союзі Радянських Соціалістичних Республік цей день оголошують державним святом. Але чи була це справжня перемога чи лише інструмент політики?
У 1920-ті роки, після Першої світової війни, жінки починають відмовлятися від традиційних ролей домогосподарок: вони ріжуть волосся, одягають короткі сукні, п'ють алкоголь і навіть курять. Починається так звана сексуальна революція. Саме в цей період 8 березня набуває нового значення — не лише як боротьба за рівні права, а й як символ жіночої свободи в усіх її проявах.
Деякі історики стверджують, що в 20-30-х роках свято 8 березня навіть використовували для популяризації нової ролі жінки не тільки як матері та дружини, а й як вільної особистості, яка може робити все, що хоче, включаючи відкриту сексуальність. Але вже в 40-х роках Радянський Союз намагався повернути жінок до більш традиційного образу: вони були одночасно ідеальними працівницями, ідеальними дружинами та ідеальними матерями.
Зараз 8 березня — офіційне свято в 26 країнах світу, але в деяких державах воно залишилося лише формальністю, а в інших зазнало кардинальних змін.
Як святкують 8 березня у світі? У Америці 8 березня не є офіційним вихідним, але це важливий день для феміністичних організацій. Щороку проходять марші за рівноправність, акції на підтримку жінок у бізнесі та політиці. У 1975 році президент Джеральд Форд визнав березень місяцем жінок, в американських університетах проводять лекції про видатних жінок. А в деяких компаніях надають жінкам додаткові бонуси або вихідний.
У Великій Британії 8 березня відзначають більш активно: жінки проводять благодійні збори, організовують тематичні вечори та читають лекції. І хоча основне жіноче свято тут — День матері, який святкується в березні, саме в Англії почався один з перших феміністичних рухів ще в XIX столітті. Британські суфражистки боролися за виборче право, і їхня перемога стала прикладом для багатьох країн.
В Україні у радянські часи 8 березня було головним святом весни, жінок вітали на роботі, у школах — всюди лунали привітання. Але після 2017 року це свято почали сприймати неоднозначно через його радянське коріння. Попри це, більшість українців продовжують святкувати цей день, даруючи жінкам квіти та подарунки.
У Китаї 8 березня є офіційним вихідним лише для жінок. Але ось парадокс: більшість компаній ігнорують це правило, залишаючи жінок працювати. Водночас тут існує день богині — неофіційне свято, коли жінки отримують знижки в магазинах і кафе.
У Саудівській Аравії 8 березня довгий час вважалося західним впливом і було під забороною. Лише в останні роки в країні почали говорити про цей день, але без офіційних святкувань.
В Італії красива традиція дарувати мімозу на 8 березня з'явилася після Другої світової війни, коли після падіння фашистського режиму в Італії жінки отримали більше прав і активно долучилися до боротьби за гендерну рівність. У 1946 році Італійський Союз жінок Італії вирішив зробити 8 березня національним святом жіночої солідарності.
Постало питання, яку квітку обрати символом свята. Обрали мімозу, чому саме її? Мімоза цвіте у березні, що робить її ідеальною для свята. Вона доступна та недорога, і після війни багато людей жили в бідності, тому троянди чи орхідеї були надто дорогими. Мімоза зазнається ніжною, але вона досить міцна і росте навіть у складних умовах, символізуючи силу і витривалість жінки.
В цей день в Італії чоловіки дарують жінкам гілочки мімози: дружинам, матерям, колегам, подругам. Жінки можуть дарувати мімозу одна одній як символ підтримки та солідарності. Вечорами жінки збираються в кафе чи ресторанах, щоб відзначити свій день.
Цікавий факт: в Італії є навіть святковий торт, який називається "Торт мімоза". Він має жовтуватий колір і нагадує ніжні квіти мімози.
Шокуючі факти про 8 березня: зв'язок з відьмами. У давні часи 8 березня вважали днем жіночої магії. У середньовічній Європі жінки збиралися на так звані сестринські кола, де обговорювали свої права та самореалізацію. Церква вважала їх зібрання небезпечними, а дехто навіть називав їх відьмами. Випадковість чи історичний символізм? Але 8 березня припадає на день, коли в багатьох культурах світу проводилися магічні жіночі ритуали.
У країнах, де свято заборонене, таких як Іран та Афганістан, влада не визнає 8 березня. В Північній Кореї воно існує лише формально, а в деяких африканських країнах жінок, які намагаються його святкувати, жорстоко карають.
Економічний аспект: У Китаї, Південній Кореї та Японії цей день давно став бізнес-проектом: магазини та косметичні бренди використовують його для просування товарів і масових розпродажів.
Організація Об'єднаних Націй офіційно визнала 8 березня як Міжнародний день боротьби за права жінок та рівноправний світ для всіх лише у 1977 році. Це стало результатом тривалого розвитку жіночого руху та політичних змін у світі, зокрема зростання феміністичного руху у XX столітті та ролі соціалістичних країн у популяризації свята. Проведення першої всесвітньої конференції про права жінок у 1975 році і оголошення десятиліття жінок ООН (1976-1985) також сприяло цьому.
8 березня після визнання ООН у 1977 році стало святом на підтримку жіночих прав по всьому світу.
8 березня — це не просто свято квітів, а важливий день боротьби за права жінок. Його історія багатогранна: від давньоримських свят до великих протестів і феміністичних рухів ХХ століття. Сьогодні цей день є важливим етапом на шляху до рівноправності, однак його святкування має різні форми у різних країнах.
Коментарі
Дописати коментар